Шлях до потрібних знань

Мудрий не той, хто багато знає, а той, хто знає потрібне


 

Розділ 1. Створення планети Земля. Синтез форм матерій

 

Що таке матерія? Як вона утворилася? Скільки її форм існує, як вони між собою взаємодіють?!.

Ці і інші питання розбурхують мозок людини вже не одне тисячоліття. Аби знайти відповідь, людство звертає свій погляд і в глибини Космосу, і в мікросвіт. Але, чим далі просувається в цих напрямах пізнання людство, тим більше виникає питань і загадок, на які ніхто не знаходить відповіді...

А, для того, щоб зрозуміти все (або точніше, багато що), необхідно кардинально змінити фундамент знань, на який спирається людина в своєму пізнанні Всесвіту. Потрібно знати і розуміти закони утворення Всесвіту, його розвитку, осмислити закони життя Галактик, зірок і планет.

Перш за все, хотілося б відзначити, що все те, що сучасна людина вважає Всесвітом, є лише маленькою частинкою Великого Космосу, як одна піщинка на березі безкрайнього океану. І ця піщинка є нашим домом, колискою Людства. Для того, щоб йти далі, людина повинна пізнати світ, в якому вона народилася...

У Великому Космосі існує безконечна кількість форм матерій, які взаємодіють одна з одною більшою чи меншою мірою або не взаємодіють між собою взагалі. Якщо дві форми матерії не взаємодіють між собою, то, навіть при пронизуванні одна одної, ніщо в них не змінюється, вони ніяк одна на одну не впливають і ніщо нове при цьому не виникає. Вони, як би, не існують одна для одної.

Ступінь впливу однієї форми матерії на іншу визначимо, як коефіцієнт взаємодії, тоді можна сказати, що коефіцієнт взаємодії для цих двох форм матерії дорівнює нулю. Це означає, що немає таких двох «цеглин», які входили б до складу як одної так і іншої форми матерії. У них немає загальних якостей і властивостей. Коефіцієнт взаємодії неоднаковий навіть для двох форм матерії в різних точках простору, тому що сам простір неоднорідний.

Про взаємодію матерій між собою можна говорити лише тоді, коли взаємодія розглядається в конкретному об'ємі цього простору. Існують об'єми простору, де взаємодія матерій максимальна і об'єми, де ця взаємодія неможлива в принципі або матерії взаємодіють між собою частково, по тій або іншій загальній якості (див. Мал.6).

 


Мал. 6

При максимальній взаємодії двох матерій (позначимо одну з них буквою А, іншу — В) відбувається повне злиття даних матерій одна з одною і виникає нова, гібридна форма АВ. Злиття можливе лише в межах об'єму, де стають однаковими всі параметри цих матерій. Неоднорідність простору впливає неоднаково на форми матерій, які пронизують цю неоднорідність. На одну форму матерій впливає змінюючи її більше, на іншу — менше. Неоднорідність змінює якісну структуру матерій, що і створює умови для їх злиття і утворення нової якості.

Таким чином, усередині неоднорідності в межах об'єму, де виникають умови для злиття двох матерій, виникає матерія нової якості — гібридна форма АВ (див. Мал.6а).

 


Мал. 6a

Гібридна форма АВ теж впливає на неоднорідність простору, в якій вона виникла. Відбувається заповнення неоднорідності виниклою гібридною формою АВ і її звиродніння. Неоднорідність є викривленням простору, що приводить до зміни мірності  в межах цієї неоднорідності в порівнянні з сусідніми ділянками простору.

Таким чином, зміна мірності простору на деяку величину приводить до виникнення умов для злиття двох матерій. Для того, щоб могли злитися дві форми матерії, необхідна зміна мірності простору на величину:

Δλ = 0,020203236... (див. Мал.6 і Мал.6а)

Для того, щоб виникла можливість злиття трьох форм матерій, необхідно аби мірність простору знову змінилася на величину Δλ,  що приводить до повного злиття трьох матерій. Матерія не може злитися якоюсь своєю частиною. Можливо лише повне злиття матерій. Так само, як не може бути дві з половиною людини, а лише дві або три (якщо звичайно говориться про живих людей), так само не можуть злитися дві з половиною матерії, а лише дві або три.

Позначимо третю матерію буквою С. В результаті злиття трьох форм матерій, в межах деякого  об'єму  простору (для  зручності, вважатимемо  його сферою), виникає якісно нова гібридна форма АВС (див. Мал.7), яка займає об'єм менший, ніж гібридна форма АВ. Причому, ці сфери мають чіткі границі, в межах яких мірність простору, — однорідна.

 


Мал. 7

При зміні мірності простору усередині неоднорідності на величину, рівну Δλ = 0,020203236..., виникають умови для злиття ще однієї форми матерії. Виникає якісно нова гібридна форма АВСD (див. Мал.8). Вона займатиме менший об'єм сфери, ніж гібридна форма АВС.

 


Мал. 8

При наступній зміні мірності простору усередині неоднорідності на Δλ, виникають умови для злиття ще однієї форми матерії Е. Виникає якісно нова гібридна форма АВС (див. Мал.9).

 


Мал. 9

При наступній зміні мірності простору усередині неоднорідності на величину Δλ, виникають умови для злиття наступної форми матерії. Виникає якісно нова гібридна форма АВСF (див. Мал.10).

 


Мал. 10

Чергова зміна мірності простору усередині неоднорідності на величину Δλ, знову ж таки, створює умови для злиття наступної форми матерії G. Виникає якісно нова гібридна форма АВСFG (див. Мал.11).

 


Мал. 11

Таким чином, при послідовній зміні мірності усередині неоднорідності простору на величину Δλ,  послідовно зливаються сім форм матерій, створюючих наш всесвіт і створюють шість матеріальних сфер різного якісного складу і розміру.

Внутрішня сфера, утворена сімома формами матерій є фізично щільна планета ЗЕМЛЯ, речовина якої має чотири агрегатні стани, — твердий, рідкий, газоподібний і плазмовий. Різні агрегатні стани виникають, як результат коливання мірності, менше, ніж Δλ.

І, якщо йти від центру неоднорідності — наступна сфера, утворена при злитті шести форм матерій, — ефірна сфера, при злитті п'яти форм матерій — астральна сфера, при злитті чотирьох форм матерій — перша ментальна сфера, при злитті три — друга ментальна сфера, при злитті двох форм матерій — третя ментальна сфера (див. Мал.12).

 


Мал. 12

Якщо за точку відліку узяти фізично щільну сферу, то більш всього загальні якості вона має з ефірною сферою, а менше всього — з третьою ментальною сферою. Загальні якості різних сфер створюють умови для їх взаємодії одна з одною. Ступінь цієї взаємодії різний і залежить від того, скільки загальних якостей мають ці сфери. Ступінь взаємодії цих сфер між собою можна виразити коефіцієнтами взаємодії:

α1, α2, α3, α4, α5     Притому:

α1 > α2 > α3 > α4 > α5      (див. Мал.12а), де:

 


Мал. 12a

α1 — коефіцієнт взаємодії між фізично щільною і ефірною сферами.

α2 — коефіцієнт взаємодії між фізично щільною і астральною сферами.

α3 — коефіцієнт взаємодії між фізично щільною і першою ментальною сферами.

α4 — коефіцієнт взаємодії між фізично щільною і другою ментальною сферами.

α5 — коефіцієнт взаємодії між фізично щільною і третьою ментальною сферами.

Коли ми говоримо про планету Земля, ми повинні розуміти під цим шість сфер, вкладених одна в іншу і представляючих єдине ціле. Це поняття — дуже важливе для розуміння багатьох явищ і загадок живої і неживої матерії, еволюції життя на нашій планеті...

При завершенні формування якісних структур Землі, неоднорідність в просторі нейтралізується (див. Мал.12b). Матеріальні сфери, що виникли при злитті форм матерій, заповнюють цю неоднорідність. Відбувається «вирівнювання простору». Неоднорідність простору можна порівняти з вибоїнами на грунтовій дорозі. Поки ями не заповняться землею, вибоїни залишаються.

 


Мал. 12b

Після  завершення  формування  планети, форми матерії, що створили її, продовжуютьсвій рух вже не зливаючись одна з одною (як вода, заповнивши по самі вінця водоймище, починає перетікати через край і тече далі). Активність руху форм матерії не завжди однакова, що виявляється в русі земної кори, землетрусах і виверженнях вулканів.

Процес утворення планети завершився шість мільярдів років назад. Це — перший цикл еволюції форм матерій, який пов'язаний з еволюцією неживої матерії. Другий етап — це еволюція живої матерії.

Перш ніж перейти до фази еволюції живої матерії, хотілося б нагадати, що наша планета Земля, наш Всесвіт, утворений злиттям семи форм матерій. Причому, число «сім» не має жодного містичного значення. І те, що наш всесвіт утворений з семи форм матерій, не є чимось унікальним чи неповторним, божественним. Це — просто якісна структура нашого Всесвіту.

І, не випадково, біле світло, при заломленні, розпадається на сім кольорів, октава містить сім нот, напрацювання семи тіл — завершення еволюції земного циклу. Але, в цьому (ще раз повторю) немає нічого містичного, надприродного. А тепер, розглянемо еволюцію живої матерії...

 

 http://www.youtube.com/watch?v=W5GgQ0kgfk8

 

Зміст

Читати далі...