Шлях до потрібних знань

Мудрий не той, хто багато знає, а той, хто знає потрібне


Передмова

Всесвіт... Загадка життя!.. Як із мертвої матерії виникло життя? Чому ті самі атоми, з'єднавшись в іншому порядку й кількості, створюють органічні молекули, синтез яких і еволюція народжують життя, живу матерію?

Загадка Життя... Як це життя виникло, розвивалося, як постало різноманіття життєвих форм? Звідки на Землі з’явилася людина? Чи її спустили за гріхи її з небес, із райських садів на Землю, аби спокутувала їх перед господом Богом?! І якщо не Бог, то хто й чому привіз Людину на планету Земля? Як виникли такі різні людські раси?!

Чому людина може мислити? Що відбувається з нею у мить смерті і після неї? Чи є Душа? І якщо є, то що ж це таке? Куди вона вирушає і чому?.. Чи є Пекло і Рай? Якщо так, то де вони? Чому ті, що живуть, не бачать і не чують цього?

І лише люди, які побували в стані клінічної смерті, згодом кажуть, що бачили ангелів, які їх зустрічали, канал, що світився і в який їх починало затягувати, але з якихось причин вони поверталися до життя.

Що відбувається в момент зачаття і як розвивається зародок людини?.. Уперше чи ні живе кожен із нас на планеті Земля, і що таке реінкарнація? Чи можна побачити минуле і майбутнє, переміщуватися у просторі та часі? Чи самотнє Людство у Всесвіті?..

На останнє запитання відповість будь-хто, досить трохи подумати, поміркувати неортодоксально... Уявіть, що років сто тому на планету Земля надійшли радіосигнали з іншої планети з проханням до всіх розумних істот відгукнутися на послання... Як почули б їх і відповіли на це послання розумні жителі Землі?!. Ніяк... Бо тоді на Землі ще не було радіоприймачів і дешифраторів, аби прийняти й розшифрувати ці сигнали. Про них просто ніхто не дізнався б...

Ще одне... Більшість цивілізацій у космосі перебувають на якісно іншому рівні розвитку, коли інформацію передають і приймають не за допомогою радіосигналів, а ментально і голографічно. На Землю йдуть тисячі сигналів із космосу від інших цивілізацій у вигляді об'ємних голограм із бажанням встановити контакт із розумними жителями планети Земля. Однак більшість людей не розуміє, не знає і не може отримати цю інформацію.

А ті, хто може, перекладають її на доступну іншим людям мову, але, на жаль, і в такому вигляді цю інформацію відкидають... Так було, свого часу, і з третім Зверненням Коаліційного Загону Спостерігачів (К.З.С.) об'єднання цивілізацій нашої Галактики, яке передав Микола Реріх у 1929 році. Це звернення просто проігнорували... (після передмови, хто ще не втратив цікавості, може ознайомитися з цим Зверненням).

У Всесвіті — мільярди цивілізацій.

Одні з них перебувають на початку свого розвитку, інші ще мають народитися, як наша Земна цивілізація, треті вже досягли високого рівня розвитку. Це — природно і закономірно...

Наша цивілізація невдовзі має пройти через своє народження. І, якщо «пологи» минуть успішно, Земна цивілізація вийде на новий якісний рівень розвитку, коли самою силою думки людина зможе впливати на екологію планети, керувати погодою, стихіями, заліковувати і відновлювати рани природи, заподіяні нерозсудливою діяльністю людини.

Людина зможе пізнати саму себе, власні можливості, можливості свого мозку. Переміщення в минуле, майбутнє, у просторі на мільярди світлових років уже не вважатимуть «дивом», як кажуть одні, або «маренням божевільних», як говорять тепер інші...

З часом це буде так само звично, як політ на літаку. Але наразі все це в майбутньому і стане можливим лише в тому разі, якщо людство прийме нові знання, необхідні, аби піднятися на наступну сходинку пізнання природи. А якщо людство не прийме, не захоче прийняти нові знання, Земна цивілізація сама себе знищить ще до народження, і «дитя» народиться мертвим...

Але як же так, обуриться чимало людей, наша цивілізація досягла величезних успіхів!.. Людина вийшла в Космос, була на Місяці, скоро долетить і до Марса... І загалом, наука, культура, мистецтво — усе так швидко розвивається, особливо за останні сто років... відбувся інформаційний вибух...

 «Останнє звернення до Людства» — звучить дуже категорично і безапеляційно. Але не кваптеся з висновками, спробуйте почути або хоча б вислухати... Христос казав: «Хто має вуха чути, нехай почує![1]». Можна приготувати дуже смачну їжу, але якщо людина, яка вмирає з голоду, не захоче її проковтнути, їсти за неї безглуздо — вона все одно помре з голоду...

Можна мати знання і бажання передати їх Людству, але якщо воно не захоче їх прийняти, щоб не загинути, то доведеться лише шкодувати про це й спробувати виправити те, що ще реально виправити, аби розширити той період часу, який є в землян для ухвалення рішення, перш ніж загинути...

 Сплячі, прокиньтеся, якщо не хочете, щоб цей сон став вічним!.. І якщо в біблейські часи ще був час, аби «сплячого» не будити, то тепер часу вже нема. Через своє безумство людство наблизилося до критичної межі, до вже відчутного, а не абстрактного «кінця світу», про який говорили не одне століття, а він так і не наставав. Тому чимало людей заспокоїлися й упевнилися, що «кінець світу» не настане ніколи.

Що ж це за «кінець світу», що за критична межа в розвитку людства? Можна, звісно, назвати інакше, але суть — не в назві, суть — у змісті. То що ж за всім цим? А за всім цим... неуцтво, незнання реальних законів природи, які діяли і діятимуть, цілком незалежно від того, чи людина знає про них, як вона їх розуміє і чи загалом хоче розуміти.

Закони природи діятимуть, а от людина (людство) жити й розвиватися, без правильного розуміння цих законів, уже не зможе. Просто нікому буде розвиватися на колись прекрасній блакитній планеті Земля. І для цього аж ніяк не потрібна ядерна війна.

Якщо людина й далі настільки ж бездумно «підкорюватиме» природу, втручатиметься в неї, не розуміючи основних законів, це приведе людство до самознищення швидше, ніж ядерна війна. Пригадуєте слова Христа: «Якщо сліпий веде сліпого, вони обоє впадуть до ями[2]...». І якщо ще сто років тому над землянами не зависав меч самознищення, то тепер його наближення дедалі реальніше. Що ж нам загрожує?

Послухайте вирок...

Озоновий шар планети Земля виник і створювався в хаосі блискавок, упродовж чотирьох мільярдів років, і життя на суші стало можливим саме завдяки озону: озоновий шар атмосфери відбиває жорстке космічне випромінювання, яке йде з Космосу і яке згубне для всього живого на планеті.

Морська вода активно поглинає ці випромінювання, тому перше життя могло виникнути лише у воді і розвивалося в ній доти, доки озоновий шар планети не набув достатньої величини, аби відбити значну частину згубних для життя випромінювань. І щойно тоді життя почало завойовувати сушу...

Технології, які людина застосовувала і застосовує тепер, призвели до того, що з 1961 року «розумна» діяльність людини знищила майже 30% озонового шару планети. І, як засвідчують розрахунки, інтенсивні запуски космічних кораблів і вплив низки технологій, які людина вважає вищим досягненням свого знання, у разі подальшої такої «діяльності» впродовж 15–20 років, знищить решту озону нашої планети.

Усе живе на суші загине під жорсткими випромінюваннями космосу, життя збережеться тільки у воді. І все почнеться заново... Крім того, не знаючи законів екологічної системи, людина своєю бездумною діяльністю значно порушила її рівновагу, що призвело до вимирання тисяч видів живих організмів. Це незнання спричинило й те, що на людство звалився СНІД та інші не відомі раніше хвороби, від яких не знайдено захисту, що теж загрожує існуванню людини.

Які ж причини цього?!

Людство в один із моментів свого розвитку пішло фальшивим шляхом. Пригадаймо, ще Сократ казав: «Пізнай самого себе, і ти пізнаєш весь світ...» На жаль, люди не послухали — почали пізнавати навколишній світ, не пізнавши самих себе. І їхні нащадки, що йшли тим самим шляхом пізнання, сьогодні прийшли до безвиході...

Жодне знання не може бути абсолютним, але один шлях пізнання може вести до істини, інший — від неї. Хоча обидва шляхи мають один початок. Як зрозуміти, який шлях куди веде?!.. Дуже просто... Коли людина починає створювати фундамент свого розуміння всесвіту, її розум не в змозі відразу дати відповідь на всі запитання, що виникають.

Ці «білі плями» людина заповнює постулатами, аксіомами, які дають змогу створити відповідну мозаїку всесвіту. Якщо людина йде правильним шляхом пізнання, картина всесвіту, яку вона створює, дає змогу піднятися на наступний рівень пізнання і зняти завісу таємниці з низки «білих плям», що дозволяє створити повнішу й точнішу картину всесвіту і так далі.

Інакше кажучи, якщо людство йде правильним шляхом розвитку, у процесі розвитку цього пізнання дедалі менше «білих плям» — постулатів, аксіом. Якщо ж розвиток пішов фальшивим шляхом пізнання, «білих плям» щоразу буде більше, що вже має насторожити.

У сучасній науці «білих плям» значно більше, ніж під час її народження. І це призводить до того, що дедалі більше експериментальних відомостей суперечать основним законам фізики, хімії, біології... Сучасна наука наблизилася до краю прірви, яка її саму й лякає.

У середні віки релігія була інквізитором науки. Тривалий час знання боролося за право існувати і перемогло в цій боротьбі. Було б прикро бачити сучасну науку в ролі інквізитора нових знань, нового розуміння природи, її механізмів...

У цій книзі подано алфавіт і граматику нового знання. Ви знайдете відповідь на запитання, як виникла Земля, чим вона є, що таке сім рівнів планети, чому саме сім і які вони... Знайдете розгадку виникнення життя, законів його розвитку...

Зрозумієте, коли і чому з'явився Розум і що таке Розум... Звідки і як з'явилася на Землі людина... Отримаєте шанс відгадати загадку Життя і Смерті, що й чому відбувається з людиною після смерті...

Пізнавши єдність законів мікро- і макрокосмосу, дізнаєтеся, що таке насправді «чорні діри», мабуть, інакше ставитиметеся до історії людства й до помилок — вагомих і незначних — великих учених, визнаних авторитетів і забутих багатьма провидців, гіпотези яких, мабуть, давали людству незмірно більший шанс, ніж чіткі висновки академічних світил. Знайдете тут пояснення, що таке Всесвіт, але, що найважливіше, самі маєте зробити висновок про шлях, яким людина може і повинна йти.

У цій книзі немає жодної містики, жодної фантазії — є тільки Знання, реальні, обґрунтовані. Вам потрібно лише захотіти прийняти або не прийняти ці Знання... Знову ж таки, пригадайте слова Христа: «Просіть, і дадуть вам... шукайте, і знайдете... стукаєте, і відчинять вам... Бо кожен, хто просить, отримує, і той, хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять». І мені, як авторові, дуже хочеться вірити, що ця книга не буде тільки... «голосом волаючого в пустелі...».

 


[1] Див. Новий Заповіт, Євангеліє від Матвія, Розділ 11, вірш 15.