Шлях до потрібних знань

Мудрий не той, хто багато знає, а той, хто знає потрібне


Третє Звернення до Людства

Російський текст. Передано у 1929 р. від Р.Х.

До розумних жителів Землі, до раси, що називає себе Людством, звертається Коаліційний Загін Спостерігачів (К.З.С.). Передано через посередників Шамбали О. І. Реріх і М. К. Реріх.

Нинішнє Звернення К.З.С. до землян – третє за рахунком, контрольне. Перше Звернення К.З.С. передав у 576 р. до Р.Х. жителям найбільшого на той час на Землі міста Амураджхапурі. Друге Звернення К.З.С. передав у 711 р. від Р.Х. жителям найбільшого тоді на американському материку міста Ткаацеткоаля. Нинішнє Звернення К.З.С. до землян здебільшого ідентичне до перших двох за змістом, складене основними сьогодні мовами Землі: китайською, англійською, російською та іспанською.

Текст Звернення відредаговано, враховуючи сучасний рівень знань і помилкових поглядів жителів Землі. Мета Звернення – пропозиція провести згодом переговори між представниками Людства і представниками Коаліції про вступ Людства до Коаліції. Але переговори можливі лише після того, як людство виконає кілька попередніх умов (нижче їх подано).

Щоб Людство правильно зрозуміло ці умови, спершу представлено короткі космогонічні відомості й порівняльну характеристику способу мислення Людства.

 

- 1 -

 

Сьогодні уявлення Людства про Всесвіт загалом дещо правильніше, ніж під час першого та другого Звернень. Справді, Земля не є пласкою і не розташована в центрі Всесвіту. Вона, як одна з планет, обертається довкола Сонця. Сонце не перебуває в центрі Всесвіту, а є однією із зірок, що входять до складу Галактики. Справді, остання з трансформацій енергій, які підтримують діяльність зірок і, звісно, Сонця і які дають змогу існувати життю на Землі та схожих із нею планетах, не єдина у Всесвіті. Більшість решти космогонічних припущень – помилкові.

Велика помилка – віра ваших учених в існування якихось, хоч і ще не відкритих, непорушних законів Всесвіту і постійність світових констант. Зокрема, гравітаційна постійна помітно змінюється в межах Вашої сонячної системи, тим паче коли йдеться про більші масштаби. Це спричинило істотні помилки в тому, як Ви визначили розміри Галактики й відстані до інших галактик і призвело до появи хибної теорії про замкнутий Всесвіт, а цього року – й теорії Всесвіту, що розбігається. Помилковим є й уявлення про загальну тривимірність простору, на якому насамперед базується Ваше уявлення про космогонію.

Світ хаотичний, у ньому немає нічого непорушного, зокрема — мірності. Мірність простору у Всесвіті коливається, плавно змінюється у вельми широких межах. Найкраща умова виникнення органічного життя – мірність простору, що дорівнює +π (3,14...). Значні відхилення від цієї величини згубно діють на живу Природу. Тепер територія довкола сонячної системи має мірність +3,00017... Близькість цього числа до цілого числа 3 (три) ввела вас в оману.

Поблизу вашого скупчення Галактик дрейфує гравітаційний циклон, мірність якого -3,15, і він може зачепити краєм вашу Галактику, знищивши органічне життя на всіх планетах, на яких не буде вжито захисних заходів.

Зокрема, через цю обставину вам необхідно вступати до Коаліції якнайшвидше, найпізніше – через 6.500 земних років від моменту подання нинішнього Звернення, тобто з 1929-го р. від Р.Х., щоб Коаліція встигла допомогти людству підготуватися до захисту від циклону.

Нині у Вашій Галактиці – приблизно 220.000 (двісті двадцять тисяч) розумних рас, що розглядають питання про вступ до Коаліції, серед них і Ви. К.З.С. просить вас не трактувати повідомлення як спробу впливати на вашу відповідь (інформацією про циклон).

Ви помиляєтеся щодо походження життя на Землі. Сонячна система виникла з пилоподібної хмари, засіяної будівельними загонами Коаліції у зоні Всесвіту, що відповідає двом умовам розвитку і виникнення життя. Ця зона досить віддалена від інших зірок і має мірність простору, близьку до +π.

Також ви помиляєтеся, коли уподібнюєте розумну расу з живим індивідом, уявляючи невдовзі неминуче постаріння і смерть людства. В еволюційному процесі, про який ви теж маєте слабке уявлення, нові види живих істот походять від окремих старих видів, і нам потрібно подбати, щоб новий вид розумних рас на Землі походив від Вашої. Саме це міркування має визначити стратегію розумної раси.

Тим часом, за спостереженнями К.З.С., людство зовсім не керується такою чи аналогічною стратегією, а покладається у своєму розвитку на волю випадку і скеровує всі зусилля на задоволення короткочасних потреб. Не варто думати, що ваші помилки випадкові, проминальні. Вони неминучі і стійкі, що пов’язано із специфікою Вашого мислення, яке коротко проаналізовано в наступному розділі.

 

- 2 -

 

Мислення живої матерії і саме існування живої матерії має спільну основу (нагадаємо, що змушені висловлюватися вашою мовою, на вашому земному рівні знань, тому деколи неминучі окремі некоректності, як-от у попередній фразі). І мислення, й існування — результат боротьби з ентропією логічності.

Також вашому мисленню притаманні пошуки логічності, але воно не має інших спільних рис із мисленням, властивим більшості розумних рас, що входять до Коаліції. Ця обставина змушує багатьох учасників К.З.С. сумніватися, чи правомірно звертатися до вас як до розумної раси.

Основа гранично убогої особистості — поняття «так» і «ні», як нібито реально наявні й такі, що багато разів виявляються під час ступінчастого аналізу будь-якого складного процесу.

А кількість рівнів в аналізі — кінцева й найчастіше вельми незначна, навіть якщо досліджуєте достатньо серйозну проблему. Пошук відповіді обмежено вибором одного з двох, де два — кількість рівнів можливих рішень, а найбільш правильне рішення – між ними.

Ваші математики зрозуміють таку аналогію: розв’язання проблеми, що з'являється після вирішення приватних питань на зразок «так»-«ні», аналогічне до вибору однієї з вершин N-мірного куба, натомість простір можливих рішень складається з усіх точок N-мірного простору.

Якщо уточнити, то реальну мірність простору рішень ви найчастіше визначаєте неправильно і вона дуже рідко є насправді чисельною. Нинішнє ставлення до вас як до розумної раси ускладнено такими міркуваннями інформаційного характеру.

Наскільки можемо судити, будь-який науковий або юридичний закон, сенс будь-якого відкриття чи винаходу, сутність будь-якої важливої думки можна висловити будь-якою фразою, що складається зі ста слів із словника на 50.000 слів, що містить математичні та інші умовні позначення. Загальна кількість можливих фраз такого словника – вельми скромна величина, що дорівнює 100.

А якщо враховувати тільки фрази, що мають лише діагностичну сутність, тобто визначають сенс, то їхня кількість зменшується до 50. Відкинемо фрази, у яких слова граматично правильно зв'язані, але їх зміст не має навіть видимості сенсу, тоді кількість осмислених фраз скоротиться до 25. А насправді, якщо відсіяти помилкові твердження від правдивих, то, за найбільш завищеними оцінками, матимемо список із не більш ніж 3-10 тверджень, які можете висловити і які відповідали б реальності.

Натомість нам відомі представники тваринного світу на різних планетах, спроможні на не меншу кількість усіляких безумовних реакцій, сповна адекватних дійсності, на різні комбінації зовнішніх подразників, яких, проте, не можна назвати розумними. І у вас на планеті такі є. Мабуть, правильніше було б вважати людство не розумною, а потенційно розумною расою, оскільки обмеженість мислення, як ви вже розумієте, не могла бути у вас природженою.

Від природи людський мозок наділено апаратом мислення не менш досконалим, ніж органи мислення представників багатьох розумних рас у Всесвіті. Річ у тому, що Ваше мислення відразу розвивалося цілком неправильно. На початку становлення цього процесу здатність до мислення полягає в потенційній можливості виникнення багатогранних реакцій на одну й ту саму інформаційну дію (див. Мал.1).

 


Мал. 1

На цьому графіку (далі – логічний фундамент) на осі ординат зафіксовано силу або відчутність реакції на інформаційну дію, на осі абсцис (справа) — прийнятність, приємність цієї реакції, зліва від нуля — її неприйнятність, неприємність. Як і все в природі, ще не опрацьоване діяльністю розуму, що протистоїть ентропії, цей графік хаотичний, сплески кривої на ньому пов’язані із суто фізіологічними межовими ефектами.

Самовиховання розуму полягає не лише в побудові складної системи логічного мислення, а й у видозміні й поліпшенні фундаменту, на якому ця система базується. Як засвідчує приклад багатьох розумних рас, найбільше вимогам успішного пізнання природи відповідає перебудова логічного фундаменту за такою схемою (див. Мал.2).

 


Мал. 2

Варто зазначити, що ми знаємо про декілька рас у Всесвіті, які мають прямолінійну структуру логічного фундаменту з гілками, що йдуть у нескінченність (див. Мал.3).

 


Мал. 3

Вони є окремим об'єднанням рас, у Коаліцію не входять, оскільки ми не змогли знайти з ними спільної мови.

Принципова відмінність їхнього мислення від нашого в тому, що площа фігури, яка описує фундамент, у нас кінцева, у них — безконечна. Нам навіть важко уявити, як вони уявляють собі наше буття. Ми не можемо зрозуміти, що оберігає їхнє життя під лютими ударами спрямованих у нескінченність позитивних і негативних реакцій на одну інформаційну дію.

Неопрацьований логічний фундамент людини має два сплески — справа і зліва від нуля і декілька дрібних. Цей факт ще раз засвідчує, що в людини не було і немає жодних перешкод для побудови свого логічного фундаменту за схемою безперервної логіки, загальноприйнятої у Всесвіті. Натомість розум людини відразу розвивався засадничо помилково, орієнтувався лише на ці потужні сплески і тепер його логічний фундамент має приблизно такий вигляд (див. Мал.4).

 


Мал. 4

Ці сплески, зліва і справа від нуля – ваші «так» і «ні», без яких ви в принципі не можете уявити явища, хоча цьому заважає лише сила звички. Безглузде розщеплювання логічного фундаменту на поняття «так» і «ні» – найбільша перешкода на шляху Вашого пізнання буття, яке сьогодні у вас у дуже зародковому стані.

Щобільше, теоретична розробка логічного мислення, до якої ви вдалися, замість того щоб виправити помилку, лише посилила її. Теоретичні логічні системи тепер оперують рафінованими поняттями «так»–«ні», заперечуючи інші варіанти логічних рішень (див. Мал.5).

 


Мал. 5

Ці сміхотворні теоретичні розробки, замість того щоб стати кроком уперед, є кроком назад навіть порівняно з логічним фундаментом людського мислення, поданим на одній із розглянутих вище схем, оскільки площа фігури, яка описує логічний фундамент, замість кінцевої величини, дорівнює нулю.

Отже, за основу взято одну з найпримітивніших функцій, що має тільки два значення. А загальне резюме таке: що більшу площу описує фігура логічного фундаменту, то досконаліший образ мислення.

Звідси – неминучий висновок, гідний якнайсильнішого співчуття: якщо ваш метод сприйняття  буття і можна  насилу  назвати  мисленням, то ця  система – найпримітивніша серед усіх можливих.

Дискретизація логіки змушує вас поширювати принцип дискретизації на все суще. Зокрема, натуральний ряд чисел, фактично можливе, але надто штучне математичне мудрування, що має дуже мало спільного з реальністю, є для вас базисом основ математики, і  більшість представників людства тільки про нього й знає.

Ви прагнете підрахувати все поспіль і водночас не в силі точно передати навіть інформацію про силу вітру, висловлюючи її через поняття «так» і «ні», крім того, не сподіваючись на однакові реакції на таке повідомлення.

Арифметичний рахунок привів вас до появи головоломки, зумовленої не реальністю світу, а примітивністю вашого мислення. І ви витрачаєте сили, намагаючись її розв’язати й узгодити з картиною світу, яка постає у вашій уяві, як з реальною загадкою Природи.

Наприклад, розташуванням раціональних і ірраціональних чисел на речовій шкалі. Дискретизація логіки змушує вас те, що сприймаєте цілісно, подрібнювати на окремі факти, явища, поняття, категорії, прокладаючи між ними штучні межі.

Дискретизація логіки і принципи рахунку спонукають вас вважати кількість ознак предмета чи події кінцевою і давати назву кожній із них. Звідси постає вельми сумнівна можливість відокремлювати одну ознаку від інших — прийом, який називаєте абстрагуванням.

Рух сходинками абстрагування до більш загальних ознак вважаєте єдиним шляхом (і єдино правильним), який насправді веде у зворотний бік. Не дивно, що всі ваші абстрактні конструкції, іменовані філософськими системами, взаємно суперечливі, хоча й базуються на одній і тій самій логіці.

Крок за кроком занурюючись у морок сходинками абстрактності, крок за кроком через зв'язок із реальним світом, філософські системи поступово втратили орієнтири і тепер, у тупиковій ситуації цього руху, на безглузде запитання про первинність матерії чи духу, на «так» і «ні», ви змушені окреслювати межі одних і тих самих явищ різними комплексами ознак, предметів, крім того, у зв’язку зі слабкістю цієї логіки, ентропія домінує в процесі прокладання меж, і вони окреслюються дуже хаотично й, до речі, нелогічно, навіть з погляду вашої логіки, що легко довести неоднаковим розташуванням цих меж, наприклад, у ситуації з людськими мовами.

На прокладанні цих хаотичних меж базується ваш спосіб спілкування, що його вважаєте одним із найвищих досягнень людського розуму...

Примітивність мови, як способу обміну інформацією, засвідчує хоча б підрахунок кількості осмислених правильних фраз. Мова, фактично, — не спосіб передачі інформації, а спосіб її звуження, і не досягнення розуму, а лише убоге тимчасове явище на ранніх етапах еволюції людства.

Вважаючи мову основою передачі інформації і носієм інформації, ви не бачили, як вона впливала, зі свого боку, на ваше мислення, насильно змушуючи його чіткіше дотримуватися принципу дискретності. Тому, зокрема, ваші етика й естетика містять безліч парних понять, що їх протиставляють, як тезу й антитезу. Ваша суспільна і особиста мораль керується правилами, що поляризують поняття «кохання-ненависть», «добро-зло», «життя-смерть» та інші, аналогічно...

Вам не допомагає навіть власне спостереження, що сенс цих діаметральних понять у різних народів різний, і змінюється з часом. І тепер, вважаючи себе високоцивілізованим людством, ви і в суді присяжних визначите вину чи невинність підсудного за принципом: «так»-«ні», що, може, й допустимо для долі однієї людини, але аж ніяк не прийнятно для вирішення доль народів.

Однак і там панує той незмінний принцип «так»-«ні», що фактично перетворив усю Вашу планету на величезну в'язницю для народів. Щобільше, дискретна логіка дає вам змогу довірити долю народів і людства кільком окремим людям... У міжнародній політиці таким поняттям є «стан миру» або «стан війни» і різкий перехід від одного до іншого, властивий виключно такій логіці.

Це поняття ви цілком безпідставно вважаєте притаманним природі і реалізуєте його з воістину нестримною рішучістю. Недавня світова війна й назріла нова світова війна свідчать, що різкий розвиток технічної цивілізації не змусив вас порозумнішати.

Щодо вашого історичного розвитку, то нам дуже складно прогнозувати, саме через таку різку дискретність і майже миттєвість переходів соціальних устроїв і зовнішньополітичних станів від одного до іншого.

Уже впродовж декількох тисяч років К.З.С. спостерігає за практично безперервними війнами, що їх ведете між собою, і в разі природного перебігу історичних процесів ваші війни могли б піти на спад лише через 12.000 (дванадцять тисяч) років.

Але К.З.С. усе-таки враховує прискорений розвиток свідомості хоча б в окремих осіб, і це міркування дає нам змогу вважати не безнадійним нинішнє Звернення, бо звісно, що угоди людства і Коаліції можна досягнути тільки після ліквідації войовничих звичок людства.

 

- 3 -

 

К.З.С. змушений скептично ставитися до людства ще з двох причин (зумовлених, утім, тією самою примітивністю логіки): ставленням до технічної цивілізації і страхом перед смертю індивідуума.

Розвиток техніки, безумовно, – явище позитивне і спонукає К.З.С. прихильно ставитися до людства, як до розумної раси, але фемізація техніки і, тим більше, надання їй такої ролі, що вона є основною характеристикою Вашої цивілізації, насторожує нас.

Історія людства розвивалася хаотично, коли окремі райони Землі не мали прямого комунікаційного зв'язку. Людство, фактично, здійснило кілька експериментів зі створення різних типів цивілізацій. Деякі з них К.З.С. схвалив. На жаль, різні цивілізації не могли мирно співіснувати, коли в процесі розвитку й поширення з'явилися можливості прямих контактів між ними. Як правило, груба і примітивна, а тому жорстокіша цивілізація знищувала розумнішу й гуманнішу, аби, зі свого боку, її знищила ще грубіша.

Нині на Землі панує найпримітивніша з усіх — машинна цивілізація. Вона охоплює все людство. Тримає його під своїм контролем і не дає виникнути новій цивілізації, хіба що знищить сама себе і людство візьме контроль у власні руки й трансформує її стан в інший вид цивілізації, значно необхідніший расі.

К.З.С. сподівається, що поштовхом до такої перебудови можуть слугувати нинішнє Звернення й посильна допомога, яку К.З.С. спроможний надати людству, якщо воно висловить відповідне побажання.

Необхідно означити, що локальна цивілізація, центрами якої були місто Амураджхепур у момент першого Звернення і місто Ткаацеткоаль у момент другого звернення, значно більше відповідали потребам людства, ніж сучасна машинна цивілізація. І, як один із варіантів допомоги, К.З.С. може надати людству якнайдокладніший опис цих цивілізацій, як можливі зразки.

Одна з найважливіших ознак для систематизації раси як розумної така: кожен її представник вважає, що діяльність колективного розуму — понад усе. Відповідно, і для людини, як розумної істоти, понад усе має бути розвиток розуму людства.

Функції людини – сприймати інформацію від попередніх поколінь людей, додавати нове знання, що виникло внаслідок досвіду та прозрінь і передати з поповненням наступному поколінню.

Хаотичні флуктуації в русі думки розумного суспільства необхідні, щоб після історичного відсіву неодмінно було знайдено зигзаги руху думки, які відповідають зигзагам зміни об'єктивної картини буття. Зигзаги зміни об'єктивної картини буття мають непередбачуваний напрям, а спектр мислення будь-якого індивідуума впродовж його життя — постійну спрямованість.

Звідси випливає, що зміна поколінь необхідна розумним істотам, зокрема людям, не як живим істотам для збереження і продовження тваринного виду, а як Розумним Істотам для збереження Розуму. Отже, ураховуючи Космічні закони Свободи Волі і Свободи Вибору, засадничо безпідставними є надії багатьох представників людства, що контакт з інопланетними розумними расами допоможе вирішити проблему безсмертя.

Її можна розв’язати, але не в такий спосіб, як ви думаєте. І загалом, це не проблема. З іншого боку, ми не можемо надати людству відповідної допомоги, попри згубність для розуму ситуації, що склалася, оскільки кожна раса має право самостійно вирішувати свою долю.

 

- 4 -

 

К.З.С. не відсторонюється від контактів із людством і окремими його представниками для обговорення будь-яких питань і для надання позитивної допомоги в будь-яких приватних проблемах. Але головна мета нинішнього Звернення – попередити людство про навислу небезпеку й запропонувати вступити до Коаліції.

Статут Коаліції й опис її структури можемо передати людству для ознайомлення без будь-яких додаткових умов на першу вимогу, оприлюднену урядом будь-якої з чотирьох найбільших держав або Секретаріатом Ліги Націй.

Якщо людство схилиться до думки вступати до Коаліції, йому спершу потрібно далі працювати над перебудовою логічного фундаменту свого мислення за схемою, загальноприйнятою в Коаліції базі мислення. Ця умова пов’язана не лише з тим, що властивий нині людству обмежений тип мислення спричинив би в людини, яка вступила в Коаліцію, прогресуючий комплекс неповноцінності, а насамперед із принциповою різницею типів мислення.

Раси Коаліції і Людство не змогли б обмінюватися необхідною інформацією, хіба що на найбільш поверховому рівні, прикладом якого мимоволі слугує нинішнє Звернення. Людство було б непотрібним Коаліції, як і Коаліція Людству. Без перебудови людського мислення ми безсилі навіть надати вам допомогу для захисту від циклону.

На нашу думку, на перебудову логічного фундаменту мислення людству потрібно приблизно 6.000 років, що, зважаючи на небезпеку, яка йому загрожує, – термін критичний. Тому цю перебудову потрібно почати вже зараз.

Початковий курс безперервної логіки й докладні інструкції з поступового виховання в наступних поколінь навичок безперервного мислення К.З.С. зобов'язується передати на першу вимогу людства, але не раніше, ніж розумні народи Землі припинять безглузді розбрати й погодяться з концентрацією зусиль у цьому тривалому процесі перебудови мислення, бо ознайомити один із народів, що воюють, із принципом безперервного мислення означило б те саме, що вручити йому абсолютну зброю і, врешті-решт, спричинило б загибель усього Людства.

Третє Звернення К.З.С. до Людства – останнє. Відсутність відповіді протягом 50 (п'ятдесяти) земних років буде розцінено як свідчення того, що Людство відмовляється вступати до Коаліції.

 

З відома Коаліції 
Коаліційний Загін Спостерігачів (К.З.С.)

 

Зміст

Читати далі...